поводитися — I = повестися (дотримуватися певної поведінки, діяти якимсь чином), триматися, чинити; обходитися, обійтися (з ким / чим н. певним чином, виявляючи своє ставлення до нього) II ▶ див. вестися I, ітися I, ставитися … Словник синонімів української мови
поводитися — 1 дієслово недоконаного виду дотримуватися певної поведінки поводитися 2 дієслово недоконаного виду бути звичаєм; житися поводитися дієслово доконаного виду довго водитися розм … Орфографічний словник української мови
поводитися — відбуватися, статися, творитися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
поводитися — водится, Рс. Житися, вестися. Як ся ти поводит? … Словник лемківскої говірки
поступоватися — поводитися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
заховатися — поводитися, поводитися у відповідності з чимось … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
бундючитися — (поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), пиндючитися, приндитися, і[и]ндичитися, пишатися, величатися, гордувати, гороїжитися, фанаберитися, гнути кирпу, підіймати носа, високо літати, закопилювати губу,… … Словник синонімів української мови
маніритися — (поводитися неприродно), маніжитися, пишатися … Словник синонімів української мови
упімнення — Упімнення: домагання про повернення (напр., грошей); догана, докір [III] нагадування [9;46 1;46 2] нагадування, застереження [54] офіціальні застереження, зауваження [47] офіціальпі застереження, зауваження [II] пересторога, попередження [43] тут … Толковый украинский словарь
упоминати — Упоминати: вговорювати, вмовляти [II] нагадувати, наказувати, умовляти [2,XIII] намовляти, вговорювати [IV] умовляти, нагадувати [30] умовляти; [V] заклик, закликати когось краще поводитися, чогось вже більше не робити і т. ін [VII] заклик,… … Толковый украинский словарь
